Терміни проведення польового етапу опитування – з 24 по 29 травня 2026 року.

Метод опитування – телефонне інтерв’ю CATI (Сomputer-Аssisted Telephone Іnterviews) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів).

Цільова аудиторія – жителі України віком від 18 років, за винятком жителів Автономної Республіки Крим, м. Севастополя, окремих районів Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей та інших тимчасово окупованих територій, де на час проведення опитування був відсутній мобільний зв’язок українських операторів. Жителі України, які на час проведення опитування перебували за межами України, до досліджуваної генеральної сукупності (об’єкта дослідження) не включалися.

Обсяг вибірки –1002 респонденти.

Теоретична статистична похибка репрезентативності частки ознаки з довірчою ймовірністю 0,95 та без урахування дизайн-ефекту не перевищує:

• 3,1% – для даних, близьких до 50%;
• 2,7% – для даних, близьких до 25% і 75%;
• 2,5% – для даних, близьких до 20% і 80%;
• 2,2% – для даних, близьких до 15% і 85%;
• 1,9% – для даних, близьких до 10% і 90%;
• 1,4% – для даних, близьких до 5% і 95%;

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ

1. Найбільша кількість серед опитаних жителів України – 42,3% – вважають, що на теперішній час події в Україні розвиваються в неправильному напрямі. На думку менше третини респондентів (32,5%), події в Україні тепер розвиваються в правильному напрямі. Водночас досить значна кількість учасників опитування (25,1%) не змогла визначитися зі своєю оцінкою напряму розвитку подій в Україні на теперішній час.

2. Переважна більшість опитаних дорослих жителів України (74,9%) вважають, що за час повномасштабного вторгнення рівень корупції в Україні збільшився. На думку 18,3% респондентів, рівень корупції в Україні за час повномасштабного вторгнення в цілому залишився на тому ж рівні, що до його початку. Лише 6,8% респондентів вважають, що за час повномасштабного вторгнення рівень корупції в Україні зменшився.

3. Стосовно того, хто в Україні своєю діяльністю чи бездіяльністю найбільше сприяє корупції в органах влади, думки учасників опитування розділилися – найчастіше респонденти називали серед тих, хто, на їхню думку, найбільшою мірою сприяє корупції в органах влади, Президента України (18,7%), Верховну Раду України і народних депутатів (17,7%) та самих людей і менталітет населення України (14,3%). Досить часто серед основних «джерел» корупції в органах влади респонденти також називали правоохоронні органи (поліцію, СБУ, прокуратуру) (8,8%), Офіс Президента України (8,1%) та суди (5,9%). Водночас 10,2% учасників опитування не змогли визначитися зі своєю оцінкою стосовно того, хто в Україні своєю діяльністю чи бездіяльністю найбільше сприяє корупції в органах влади.

Коментар щодо доцільності проведення опитувань громадської думки під час війни:

Актуальність і доцільність отримання соціологічних даних про стан суспільних настроїв у воєнний час є не меншою, ніж у мирний період, — навпаки, вони набувають навіть більшого значення для розуміння процесів, що відбуваються в державі, та для ухвалення обґрунтованих управлінських рішень. Водночас необхідно враховувати низку специфічних чинників, які впливають на організацію та результати опитувань громадської думки: масштабні міграційні переміщення населення; обмежену досяжність населення територій, які перебувають у зоні бойових дій; нижчу готовність до участі в опитуваннях серед респондентів із позицією, відмінною від домінантних суспільно-політичних поглядів; можливу нещирість респондентів чи надання частиною з них суспільно очікуваних відповідей.

Такі обставини можуть зумовлювати певне зниження репрезентативності вибірок і зростання як випадкових, так і систематичних похибок. Проте навіть за наявності цих факторів результати опитувань, проведених із дотриманням принципів вибіркового спостереження, процедур контролю якості польових робіт, зберігають задовільну надійність і аналітичну цінність. У ситуації воєнного часу, коли достовірна рамка генеральної сукупності відсутня або недоступна, генерація випадкових номерів мобільних телефонів (RDD) є одним із обґрунтованих та практично реалізованих методів отримання репрезентативних даних, які дозволяють робити достовірні висновки про основні тенденції в настроях населення, відстежувати динаміку громадської думки та забезпечують достатній рівень репрезентативності для формування обґрунтованих соціально-політичних оцінок.

Звіт з результатами опитування у форматі .pdf можна скачати тут.

З повагою,
Прес-служба Дослідницької компанії «Соціополіс»
тел. (044) 360-96-49