Терміни проведення польового етапу опитування – з 24 по 29 травня 2026 року.

Метод опитування – телефонне інтерв’ю CATI (Сomputer-Аssisted Telephone Іnterviews) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів).

Цільова аудиторія – жителі України віком від 18 років, за винятком жителів Автономної Республіки Крим, м. Севастополя, окремих районів Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей та інших тимчасово окупованих територій, де на час проведення опитування був відсутній мобільний зв’язок українських операторів. Жителі України, які на час проведення опитування перебували за межами України, до досліджуваної генеральної сукупності (об’єкта дослідження) не включалися.

Обсяг вибірки –1002 респондентів.

Теоретична статистична похибка репрезентативності частки ознаки з довірчою ймовірністю 0,95 та без урахування дизайн-ефекту не перевищує:

• 3,1% – для даних, близьких до 50%;
• 2,7% – для даних, близьких до 25% і 75%;
• 2,5% – для даних, близьких до 20% і 80%;
• 2,2% – для даних, близьких до 15% і 85%;
• 1,9% – для даних, близьких до 10% і 90%;
• 1,4% – для даних, близьких до 5% і 95%;

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ

1. Найчастіше серед чинників, які, на думку респондентів, найбільше заважають Україні рухатися до членства в Європейському Союзі, учасники опитування називали корупцію в органах центральної влади — 35,6%. Другим за поширеністю варіантом відповіді стало небажання самого Європейського Союзу швидко приймати Україну — 28,4%. Помітно рідше серед головних перешкод на шляху України до Євросоюзу респонденти вказували війну та пов’язані з нею обмеження — 13,6%, недостатню якість роботи уряду і парламенту — 5,2%, недостатню незалежність судів і правоохоронних органів — 4,1%, а також опір реформам з боку окремих груп впливу — 3,3%. Таким чином, у суспільному сприйнятті ключові перешкоди на шляху України до ЄС пов’язуються насамперед із внутрішніми проблемами державного управління та корупції, а також із позицією самого Європейського Союзу щодо прийому України.

2. Оцінки респондентами того, чи виконує українська влада необхідну “домашню роботу” для забезпечення найскорішого вступу України до Європейського Союзу, є переважно критичними. Загалом 55,0% респондентів вважають, що українська влада скоріше не виконує або зовсім не виконує необхідну “домашню роботу” для вступу в ЄС – 31,0% обрали відповідь “скоріше не виконує”, а 24,0% — “зовсім не виконує”. Натомість 38,9% респондентів дотримуються протилежної думки, проте лише 5,8% вважають, що влада повністю виконує необхідні «домашні завдання» щодо вступу в ЄС, а 33,1% — що скоріше виконує. Ще 6,2% респондентів не змогли визначитися зі своєю оцінкою. Загалом результати опитування свідчать, що підтримка європейського курсу в суспільному сприйнятті супроводжується досить критичною оцінкою внутрішньої готовності держави до швидкого вступу в Європейський Союз. Для значної частини громадян питання євроінтеграції пов’язане не лише із зовнішньополітичними рішеннями ЄС, а й із необхідністю подолання корупції, підвищення якості роботи центральної влади та проведення внутрішніх реформ.

Коментар щодо доцільності проведення опитувань громадської думки під час війни:

Актуальність і доцільність отримання соціологічних даних про стан суспільних настроїв у воєнний час є не меншою, ніж у мирний період, — навпаки, вони набувають навіть більшого значення для розуміння процесів, що відбуваються в державі, та для ухвалення обґрунтованих управлінських рішень. Водночас необхідно враховувати низку специфічних чинників, які впливають на організацію та результати опитувань громадської думки: масштабні міграційні переміщення населення; обмежену досяжність населення територій, які перебувають у зоні бойових дій; нижчу готовність до участі в опитуваннях серед респондентів із позицією, відмінною від домінантних суспільно-політичних поглядів; можливу нещирість респондентів чи надання частиною з них суспільно очікуваних відповідей.

Такі обставини можуть зумовлювати певне зниження репрезентативності вибірок і зростання як випадкових, так і систематичних похибок. Проте навіть за наявності цих факторів результати опитувань, проведених із дотриманням принципів вибіркового спостереження, процедур контролю якості польових робіт, зберігають задовільну надійність і аналітичну цінність. У ситуації воєнного часу, коли достовірна рамка генеральної сукупності відсутня або недоступна, генерація випадкових номерів мобільних телефонів (RDD) є одним із обґрунтованих та практично реалізованих методів отримання репрезентативних даних, які дозволяють робити достовірні висновки про основні тенденції в настроях населення, відстежувати динаміку громадської думки та забезпечують достатній рівень репрезентативності для формування обґрунтованих соціально-політичних оцінок.

Звіт з результатами опитування у форматі .pdf можна скачати тут.

З повагою,
Прес-служба Дослідницької компанії «Соціополіс»
тел. (044) 360-96-49