Терміни проведення польового етапу опитування – з 18 по 24 листопада 2025 року.

Метод опитування – телефонне інтерв’ю CATI (Сomputer-Аssisted Telephone Іnterviews) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів).

Цільова аудиторія – жителі України віком від 18 років, за винятком жителів Автономної Республіки Крим, м. Севастополя, окремих районів Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей та інших тимчасово окупованих територій, де на час проведення опитування був відсутній мобільний зв’язок українських операторів. Жителі України, які на час проведення опитування перебували за межами України, до досліджуваної генеральної сукупності (об’єкта дослідження) не включалися.

Обсяг вибірки –1007 респондентів.

Теоретична статистична похибка репрезентативності частки ознаки з довірчою ймовірністю 0,95 та без урахування дизайн-ефекту не перевищує:

• 3,1% – для даних, близьких до 50%;
• 2,7% – для даних, близьких до 25% і 75%;
• 2,5% – для даних, близьких до 20% і 80%;
• 2,2% – для даних, близьких до 15% і 85%;
• 1,9% – для даних, близьких до 10% і 90%;
• 1,4% – для даних, близьких до 5% і 95%;

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ

1. Відносна більшість опитаних жителів України (43,8%) позитивно оцінюють ініціативу про винесення вотуму недовіри теперішньому складу Кабінету Міністрів України. Це може свідчити про незадоволеність частини громадян діями виконавчої влади та очікування більш ефективних рішень у сфері управління державою. Водночас 30,6% респондентів нейтрально ставляться до ініціативи про винесення вотуму недовіри Уряду, а не підтримують вказану ініціативу 21,5% респондентів, що може бути пов’язано з небажанням змін у період війни або очікуванням потенційних негативних наслідків частих змін Уряду в умовах кризи.

2. Більшість опитаних жителів України (60,3%) підтримують переформатування більшості у Верховній Раді України шляхом формування коаліції національної єдності та повернення до парламентсько-президентської моделі, передбаченої Конституцією. Не вважають доцільним таке переформатування більшості у Верховній Раді та формування коаліції національної єдності приблизно вдвічі менше респондентів (29,8%). Не змогли визначитися зі своїм ставленням до вказаного питання 10,0% респондентів.

3. Майже половина дорослих жителів України (49,2%) позитивно ставляться до ініціативи про створення в Україні Уряду національного порятунку, який би об’єднав патріотичні політичні сили країни. Близько третини респондентів (31,1%) нейтрально ставляться до такої ініціативи, а не підтримують створення Уряду національного порятунку 14,4% опитаних. Такий рівень підтримки створення Уряду національного порятунку свідчить про очікування суспільства щодо консолідації основних політичних сил країни та посилення відповідальності владних еліт у кризовий для країни період.

Коментар щодо доцільності проведення опитувань громадської думки під час війни:

Актуальність і доцільність отримання соціологічних даних про стан суспільних настроїв у воєнний час є не меншою, ніж у мирний період, — навпаки, вони набувають навіть більшого значення для розуміння процесів, що відбуваються в державі, та для ухвалення обґрунтованих управлінських рішень. Водночас необхідно враховувати низку специфічних чинників, які впливають на організацію та результати опитувань громадської думки: масштабні міграційні переміщення населення; обмежену досяжність населення територій, які перебувають у зоні бойових дій; нижчу готовність до участі в опитуваннях серед респондентів із позицією, відмінною від домінантних суспільно-політичних поглядів; можливу нещирість респондентів чи надання частиною з них суспільно очікуваних відповідей.

Такі обставини можуть зумовлювати певне зниження репрезентативності вибірок і зростання як випадкових, так і систематичних похибок. Проте навіть за наявності цих факторів результати опитувань, проведених із дотриманням принципів вибіркового спостереження, процедур контролю якості польових робіт, зберігають задовільну надійність і аналітичну цінність. У ситуації воєнного часу, коли достовірна рамка генеральної сукупності відсутня або недоступна, генерація випадкових номерів мобільних телефонів (RDD) є одним із обґрунтованих та практично реалізованих методів отримання репрезентативних даних, які дозволяють робити достовірні висновки про основні тенденції в настроях населення, відстежувати динаміку громадської думки та забезпечують достатній рівень репрезентативності для формування обґрунтованих соціально-політичних оцінок.

Звіт з результатами опитування у форматі .pdf можна скачати тут.

З повагою,
Прес-служба Дослідницької компанії «Соціополіс»
тел. (044) 360-96-49