Терміни проведення польового етапу опитування – з 19 по 25 вересня 2025 року.

Метод опитування – телефонне інтерв’ю CATI (Сomputer-Аssisted Telephone Іnterviews) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів).

Цільова аудиторія – жителі України віком від 18 років, за винятком жителів Автономної Республіки Крим, м. Севастополя, окремих районів Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей та інших тимчасово окупованих територій, де на час проведення опитування був відсутній мобільний зв’язок українських операторів. Жителі України, які на час проведення опитування перебували за межами України, до досліджуваної генеральної сукупності (об’єкта дослідження) не включалися.

Обсяг вибірки – 1007 респондентів.

Теоретична статистична похибка репрезентативності частки ознаки з довірчою ймовірністю 0,95 та без урахування дизайн-ефекту не перевищує:

• 3,1% – для даних, близьких до 50%;
• 2,7% – для даних, близьких до 25% і 75%;
• 2,5% – для даних, близьких до 20% і 80%;
• 2,2% – для даних, близьких до 15% і 85%;
• 1,9% – для даних, близьких до 10% і 90%;
• 1,4% – для даних, близьких до 5% і 95%;

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ

1. Переважна більшість опитаних жителів України (73,9%) вважають, що за час повномасштабного вторгнення рівень корупції в Україні зріс. Значно менша кількість респондентів (18,4%) вважають, що за час повномасштабного вторгнення рівень корупції в країні не змінився і лише 6,1% респондентів вважають, що рівень корупції за вказаний період часу зменшився. Таке сприйняття вказує на високий рівень суспільної чутливості до проявів несправедливості та зловживань під час війни, коли громадяни очікують максимальної мобілізації ресурсів на оборону і не терплять навіть незначних відхилень від моральних стандартів. Зростання суб’єктивного відчуття корупції є не лише відображенням реальних випадків зловживань, а й результатом «медіалізації» цієї теми, коли корупційні сюжети активно тиражуються в інформаційному просторі, формуючи атмосферу узагальненої недовіри до владних інститутів.

2. Водночас в питанні щодо того, хто несе основну відповідальність за корупцію в органах влади, серед опитаних жителів України немає одностайності. Найчастіше респонденти називали в першу чергу відповідальними за корупцію в органах влади Президента України та офіс Президента України (25,5%); Верховну Раду України, народних депутатів (19,1%) та самих людей і менталітет населення України (16,2%). Також сукупно 18,1% опитаних вважають, що відповідальність лежить на правоохоронних, антикорупційних органах і судах. Така структура відповідей демонструє розмитість уявлень про конкретних винуватців корупції та водночас — персоніфікацію відповідальності на найвищих рівнях влади. Це свідчить про кризу інституційної довіри, коли громадяни сприймають корупцію не як окремі зловживання, а як системну характеристику політичного поля. Показово, що значна частка респондентів визнає і власну участь або толерування корупційних практик, що вказує на глибоку культурну укоріненість цього явища.

3. Згідно результатів опитування, більшість жителів України (62,2%) підтримує відставку Андрія Єрмака з посади Голови Офісу Президента України. Не підтримують відставку Андрія Єрмака 21,2% опитаних, а 16,5% респондентів не визначилися з відповіддю на це запитання.

Коментар щодо доцільності проведення опитувань громадської думки під час війни:

Актуальність і доцільність отримання соціологічних даних про стан суспільних настроїв у воєнний час є не меншою, ніж у мирний період, — навпаки, вони набувають навіть більшого значення для розуміння процесів, що відбуваються в державі, та для ухвалення обґрунтованих управлінських рішень. Водночас необхідно враховувати низку специфічних чинників, які впливають на організацію та результати опитувань громадської думки: масштабні міграційні переміщення населення; обмежену досяжність населення територій, які перебувають у зоні бойових дій; нижчу готовність до участі в опитуваннях серед респондентів із позицією, відмінною від домінантних суспільно-політичних поглядів; можливу нещирість респондентів чи надання частиною з них суспільно очікуваних відповідей.

Такі обставини можуть зумовлювати певне зниження репрезентативності вибірок і зростання як випадкових, так і систематичних похибок. Проте навіть за наявності цих факторів результати опитувань, проведених із дотриманням принципів вибіркового спостереження, процедур контролю якості польових робіт, зберігають задовільну надійність і аналітичну цінність. У ситуації воєнного часу, коли достовірна рамка генеральної сукупності відсутня або недоступна, генерація випадкових номерів мобільних телефонів (RDD) є одним із обґрунтованих та практично реалізованих методів отримання репрезентативних даних, які дозволяють робити достовірні висновки про основні тенденції в настроях населення, відстежувати динаміку громадської думки та забезпечують достатній рівень репрезентативності для формування обґрунтованих соціально-політичних оцінок.

Повний звіт з результатами опитування у форматі .pdf можна скачати тут.

З повагою,
Прес-служба Дослідницької компанії «Соціополіс»
тел. (044) 360-96-49