Терміни проведення польового етапу опитування – з 24 по 29 травня 2026 року.

Метод опитування – телефонне інтерв’ю CATI (Сomputer-Аssisted Telephone Іnterviews) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів).

Цільова аудиторія – жителі України віком від 18 років, за винятком жителів Автономної Республіки Крим, м. Севастополя, окремих районів Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей та інших тимчасово окупованих територій, де на час проведення опитування був відсутній мобільний зв’язок українських операторів. Жителі України, які на час проведення опитування перебували за межами України, до досліджуваної генеральної сукупності (об’єкта дослідження) не включалися.

Обсяг вибірки –1002 респонденти.

Теоретична статистична похибка репрезентативності частки ознаки з довірчою ймовірністю 0,95 та без урахування дизайн-ефекту не перевищує:

• 3,1% – для даних, близьких до 50%;
• 2,7% – для даних, близьких до 25% і 75%;
• 2,5% – для даних, близьких до 20% і 80%;
• 2,2% – для даних, близьких до 15% і 85%;
• 1,9% – для даних, близьких до 10% і 90%;
• 1,4% – для даних, близьких до 5% і 95%;

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ

1. Більшість опитаних дорослих жителів України не підтримують можливість проведення виборів Президента України та депутатів Верховної Ради України під час дії воєнного стану – 66,1% респондентів вважають, що вибори в Україні можна проводити тільки після скасування воєнного стану. Натомість 29,4% опитаних підтримують можливість проведення виборів під час воєнного стану в разі такої необхідності. Ще 4,5% учасників опитування не змогли визначитися зі своїм ставленням до цього питання. Таким чином, у суспільній думці переважає позиція, згідно з якою президентські та парламентські вибори мають відбуватися після скасування воєнного стану та створення належних правових і безпекових умов для їх проведення.

2. Згідно з результатами опитування, у разі проведення виборів до Верховної Ради України наприкінці травня 2026 року найвищий рівень підтримки отримала б така трійка лідерів: потенційна партія Валерія Залужного, «Блок Володимира Зеленського» та партія «Європейська Солідарність» Петра Порошенка. За потенційну партію Валерія Залужного проголосували б 12,7% від усіх опитаних або 16,1% серед тих, хто взяв би участь у голосуванні та визначився з вибором; за «Блок Володимира Зеленського» – відповідно 11,3% і 14,4%; за партію «Європейська Солідарність» Петра Порошенка – відповідно 9,2% і 11,7%.

Підтримку понад 5% від усіх опитаних мають ще три політичні сили: Партія Кирила Буданова та партія «Розумна політика» Дмитра Разумкова, які мають майже однакові показники підтримки (відповідно 8,6% і 8,4% від усіх опитаних та 10,9% і 10,7% серед тих, хто взяв би участь у голосуванні та визначився з вибором), а також партія «Третя Штурмова бригада» Андрія Білецького – 7,0% від усіх опитаних та 8,9% серед тих, хто взяв би участь у голосуванні та визначився з вибором. Таким чином, загалом шість політичних партій (існуючих на теперішній час або потенційних) мають рівень підтримки понад 5% від усіх опитаних.

На межі подолання 5%-го бар’єру перебувають партія «Азов» Дениса Прокопенка – 4,9% від усіх опитаних і 6,2% серед тих, хто визначився з вибором, та партія Олександра Усика – відповідно 4,1% і 5,2%. Ще чотири політичні сили мають рівень підтримки в межах від 2,0% до 3,4% серед усіх опитаних: Блок Ігоря Терехова та Віталія Кіма – 3,4% від усіх опитаних або 4,3% серед тих, хто взяв би участь у голосуванні та визначився з вибором; ВО «Свобода» – відповідно 2,9% і 3,7%; партія «24 СЕРПНЯ» Сергія Притули – відповідно 2,7% і 3,4%; «ВО «Батьківщина» – відповідно 2,0% і 2,5%.

3. З огляду на те, що на теперішній час невідомо, коли саме можуть відбутися наступні парламентські вибори та які саме політичні сили братимуть у них участь, респондентам також було запропоновано оцінити умовний сценарій, за якого у виборах до Верховної Ради України беруть участь лише політичні сили – фракції та депутатські групи, представлені в нинішньому складі парламенту. Такий показник слід розглядати не як повноцінний прогноз електорального рейтингу на майбутніх виборах, а радше як умовну оцінку поточної підтримки та сприйняття діяльності парламентських політичних сил, які вже представлені у Верховній Раді України. За такого умовного сценарію найбільшу підтримку отримала б партія «Європейська Солідарність» Петра Порошенка – 17,4% від усіх опитаних і 39,4% серед тих, хто взяв би участь у голосуванні та визначився з вибором. Друге місце посіла б партія «Слуга Народу» – 13,0% від усіх опитаних та 29,4% серед тих, хто взяв би участь у голосуванні та визначився з вибором. Значно нижчий рівень підтримки мають інші парламентські політичні сили: «Голос» – відповідно 4,2% і 9,5%, «ВО «Батьківщина» – відповідно 3,8% і 8,6%, «Платформа за життя та мир» – відповідно 3,7% і 8,4%, «Відновлення України» – відповідно 1,5% і 3,4%, «За майбутнє» – відповідно 0,4% і 0,9%, «Довіра» – відповідно 0,2% і 0,4%. Водночас 37,0% респондентів за такого сценарію не пішли б на вибори, 6,2% – зіпсували б бюлетень, а 12,7% – не визначилися зі своїм вибором.

Коментар щодо доцільності проведення опитувань громадської думки під час війни:

Актуальність і доцільність отримання соціологічних даних про стан суспільних настроїв у воєнний час є не меншою, ніж у мирний період, — навпаки, вони набувають навіть більшого значення для розуміння процесів, що відбуваються в державі, та для ухвалення обґрунтованих управлінських рішень. Водночас необхідно враховувати низку специфічних чинників, які впливають на організацію та результати опитувань громадської думки: масштабні міграційні переміщення населення; обмежену досяжність населення територій, які перебувають у зоні бойових дій; нижчу готовність до участі в опитуваннях серед респондентів із позицією, відмінною від домінантних суспільно-політичних поглядів; можливу нещирість респондентів чи надання частиною з них суспільно очікуваних відповідей.

Такі обставини можуть зумовлювати певне зниження репрезентативності вибірок і зростання як випадкових, так і систематичних похибок. Проте навіть за наявності цих факторів результати опитувань, проведених із дотриманням принципів вибіркового спостереження, процедур контролю якості польових робіт, зберігають задовільну надійність і аналітичну цінність. У ситуації воєнного часу, коли достовірна рамка генеральної сукупності відсутня або недоступна, генерація випадкових номерів мобільних телефонів (RDD) є одним із обґрунтованих та практично реалізованих методів отримання репрезентативних даних, які дозволяють робити достовірні висновки про основні тенденції в настроях населення, відстежувати динаміку громадської думки та забезпечують достатній рівень репрезентативності для формування обґрунтованих соціально-політичних оцінок.

Звіт з результатами опитування у форматі .pdf можна скачати тут.

З повагою,
Прес-служба Дослідницької компанії «Соціополіс»
тел. (044) 360-96-49