Терміни проведення польового етапу опитування – з 18 по 24 листопада 2025 року.

Метод опитування – телефонне інтерв’ю CATI (Сomputer-Аssisted Telephone Іnterviews) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів).

Цільова аудиторія – жителі України віком від 18 років, за винятком жителів Автономної Республіки Крим, м. Севастополя, окремих районів Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей та інших тимчасово окупованих територій, де на час проведення опитування був відсутній мобільний зв’язок українських операторів. Жителі України, які на час проведення опитування перебували за межами України, до досліджуваної генеральної сукупності (об’єкта дослідження) не включалися.

Обсяг вибірки –1007 респондентів.

Теоретична статистична похибка репрезентативності частки ознаки з довірчою ймовірністю 0,95 та без урахування дизайн-ефекту не перевищує:

• 3,1% – для даних, близьких до 50%;
• 2,7% – для даних, близьких до 25% і 75%;
• 2,5% – для даних, близьких до 20% і 80%;
• 2,2% – для даних, близьких до 15% і 85%;
• 1,9% – для даних, близьких до 10% і 90%;
• 1,4% – для даних, близьких до 5% і 95%;

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ

1. Згідно з результатами опитування, Керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак є відомим переважній більшості дорослих жителів України – лише 11,2% респондентів відповіли, що нічого не знають про цього українського державного діяча. Станом на другу половину листопада 2025 року переважна більшість (65,2%) опитаних жителів України не довіряють Андрію Єрмаку, в тому числі зовсім не довіряють 45,1% респондентів, а скоріше не довіряють 20,1% респондентів. Довіряють Андрію Єрмаку (повністю або скоріше) 17,9% респондентів, а 5,8% учасників опитування не змогли визначитися зі своїм ставленням до нього.

Порівняно з результатами опитування, проведеного у вересні 2025 року, рівень довіри до Андрія Єрмака в цілому зменшився – частка респондентів, які не довіряють йому (повністю або скоріше) зросла з 57,1% до 65,2%, а частка респондентів, які довіряють йому, знизилася з 19,6% до 17,9%. Водночас за вказаний період часу дещо зріс рівень відомості Андрія Єрмака (у вересні 2025 р. про нього нічого не знали 14,3% респондентів, а у другій половині листопада – 11,2% респондентів) і зменшилася кількість респондентів, які не визначилися зі своїм ставленням до Андрія Єрмака (з 9,0% до 5,8%).

2. Згідно з результатами опитування, станом на другу половину листопада 2025 року більшість жителів України (70,0%) підтримала б відставку Андрія Єрмака з посади Керівника Офісу Президента України. Не підтримують відставку Андрія Єрмака 22,4% респондентів, а 7,7% учасників опитування не змогли визначитися з відповіддю на це запитання. Порівняно з результатами опитування, проведеного у вересні 2025 року, рівень підтримки відставки Андрія Єрмака з посади Керівника Офісу Президента України зріс з 62,2% до 70%), а частка тих, хто не визначився з цього питання, зменшилася (з 16,5% до 7,7%). Водночас частка респондентів, які не підтримують можливу відставку Андрія Єрмака, в цілому майже не змінилася (21,2% у вересні 2025 року і 22,4% – у другій половині листопада 2025 року).

3. Згідно з результатами проведеного опитування, 70,4% респондентів вважають, що Керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак може бути особисто причетним до корупційних дій, пов’язаних зі співзасновником студії «Квартал 95» Тимуром Міндічем, міністрами та керівниками державних компаній. На думку 15,2% респондентів, Андрій Єрмак не може бути причетним до згаданих корупційних дій, а 14,4% респондентів не змогли визначитися зі своєю відповіддю на це запитання.

Коментар щодо доцільності проведення опитувань громадської думки під час війни:

Актуальність і доцільність отримання соціологічних даних про стан суспільних настроїв у воєнний час є не меншою, ніж у мирний період, — навпаки, вони набувають навіть більшого значення для розуміння процесів, що відбуваються в державі, та для ухвалення обґрунтованих управлінських рішень. Водночас необхідно враховувати низку специфічних чинників, які впливають на організацію та результати опитувань громадської думки: масштабні міграційні переміщення населення; обмежену досяжність населення територій, які перебувають у зоні бойових дій; нижчу готовність до участі в опитуваннях серед респондентів із позицією, відмінною від домінантних суспільно-політичних поглядів; можливу нещирість респондентів чи надання частиною з них суспільно очікуваних відповідей.

Такі обставини можуть зумовлювати певне зниження репрезентативності вибірок і зростання як випадкових, так і систематичних похибок. Проте навіть за наявності цих факторів результати опитувань, проведених із дотриманням принципів вибіркового спостереження, процедур контролю якості польових робіт, зберігають задовільну надійність і аналітичну цінність. У ситуації воєнного часу, коли достовірна рамка генеральної сукупності відсутня або недоступна, генерація випадкових номерів мобільних телефонів (RDD) є одним із обґрунтованих та практично реалізованих методів отримання репрезентативних даних, які дозволяють робити достовірні висновки про основні тенденції в настроях населення, відстежувати динаміку громадської думки та забезпечують достатній рівень репрезентативності для формування обґрунтованих соціально-політичних оцінок.

Звіт з результатами опитування у форматі .pdf можна скачати тут.

З повагою,
Прес-служба Дослідницької компанії «Соціополіс»
тел. (044) 360-96-49