Терміни проведення польового етапу опитування – з 01 по 09 червня 2026 року.

Метод опитування – телефонне інтерв’ю CATI (Сomputer-Аssisted Telephone Іnterviews) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів).

Цільова аудиторія – жителі України віком від 18 років, за винятком жителів Автономної Республіки Крим, м. Севастополя, окремих районів Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей та інших тимчасово окупованих територій, де на час проведення опитування був відсутній мобільний зв’язок українських операторів. Жителі України, які на час проведення опитування перебували за межами України, до досліджуваної генеральної сукупності (об’єкта дослідження) не включалися.

Обсяг вибірки –1958 респондентів.

Теоретична статистична похибка репрезентативності частки ознаки з довірчою ймовірністю 0,95 та без урахування дизайн-ефекту не перевищує:

• 2,2% – для даних, близьких до 50%;
• 1,9% – для даних, близьких до 25% і 75%;
• 1,8% – для даних, близьких до 20% і 80%;
• 1,6% – для даних, близьких до 15% і 85%;
• 1,3% – для даних, близьких до 10% і 90%;
• 1,0% – для даних, близьких до 5% і 95%;

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ

1. Згідно з результатами опитування, серед жителів України відсутня переважаюча точка зору щодо того, в правильному чи неправильному напрямі розвиваються події в країні, – на думку 38,8% респондентів, події в Україні на теперішній час розвиваються в правильному напрямі, а майже стільки саме опитаних (38,5%) вважають, що події в Україні розвиваються в неправильному напрямі. Водночас значна кількість опитаних (22,7%) не змогли визначитися з відповіддю на це запитання.

2. Згідно з результатами опитування, серед 14 українських політиків та громадських діячів, стосовно яких проводилося дослідження, найвищий рівень довіри серед жителів України мають Валерій Залужний, Кирило Буданов та Олександр Усик – їм довіряють (повністю або скоріше) відповідно 67,7%, 66,4% і 64,3% респондентів, а різниця між кількістю тих, хто довіряє, і тих, хто не довіряє згаданим особам, становить відповідно +43,5%, +45,0% і +39,1%. Володимиру Зеленському довіряє також більша частина опитаних (59,4%), але за рахунок досить великої кількості респондентів, які не довіряють йому (36,4%) загальний баланс довіри / недовіри до нього є дещо меншим, ніж в трьох лідерів довіри, і становить +23,0%.

Ще двома особами, які мають високий рівень довіри з боку громадян України, є Михайло Федоров і Андрій Білецький. Проте, на відміну від раніше згаданих політиків / громадських діячів, рівень їх відомості є нижчим (про Андрія Білецького нічого не знають 47,2% опитаних, а про Михайла Федорова – 43,5%). В зв’язку з цим, позитивний баланс довіри і недовіри до згаданих осіб є нижчим (для Михайла Федорова – +21,8%, а для Андрія Білецького – +17,4%). Загалом скоріше пози­тив­но, ніж негативно ставляться жителі України до Віталія Кіма (баланс довіри і недовіри – +15,4%) та Ігоря Терехова (+10,5%).

Близьким до нейтрального або помірно негативним є ставлення жителів України до Ярослава Железняка (баланс довіри і недовіри – -1,3%); Сергія Притули (-3,5%) та Дмитра Разумкова (-6,2%). Лідерами недовіри (з-поміж політиків, стосовно яких проводилося опитування) є Данило Гетманцев (баланс довіри і недовіри - -30,9%), Олександр Вілкул (-33,4%) та Петро Порошенко (-41,5%).

3. Згідно з результатами опитування, більшість дорослих жителів України (65,5%) вважають, що вибори в Україні можна проводити тільки після скасування воєнного стану в країні. На думку значно меншої кількості респондентів (30,4%), у разі необхідності вибори в Україні можна проводити під час воєнного стану.

4. Згідно з результатами опитування, якби вибори Президента України відбувалися на початку червня 2026 року, найбільшу підтримку виборців отримали б Володимир Зеленський та Валерій Залужний – за вказаних кандидатів проголосували б відповідно 24,8% і 17,7% серед усіх опитаних та відповідно 31,2% і 22,3% серед респондентів, які взяли б участь у голосуванні та визначилися зі своїм вибором. Третє місце в президентському рейтингу станом на початок червня 2026 року займає Кирило Буданов, за якого проголосували б 11,2% серед усіх опитаних та 14,1% респондентів серед тих, хто взяв би участь у голосуванні та визначився зі своїм вибором. Далі у рейтингу підтримки кандидатів в Президенти України йдуть Петро Порошенко (6,8% від усіх опитаних і 8,6% від тих, хто визначився і піде на вибори) та Дмитро Разумков (відповідно 5,7% і 7,2%).

5. Згідно з результатами опитування, якби вибори Президента України проходили на початку червня 2026 р., з дуже високою ймовірністю жоден з потенційних кандидатів не набрав би 50% голосів виборців і, відповідно, був би оголошений другий тур виборів. Якби до другого туру виборів вийшли теперішні лідери електорального президентського рейтингу (Володимир Зеленський та Валерій Залужний), то за Володимира Зеленського проголосували б 36,8% від усіх опитаних та 48,3% серед тих, хто взяв би участь у голосуванні та визначився зі своїм вибором, а за Валерія Залужного – відповідно 39,4% і 51,7%.

У випадку участі в другому турі виборів Кирила Буданова і Володимира Зеленського, за Кирила Буданова проголосували б 37,8% від усіх опитаних та 53,8% серед тих, хто взяв би участь у голосуванні та визначився зі своїм вибором, а за Володимира Зеленського – відповідно 32,5% і 46,2%.

6. Згідно з результатами опитування, якби вибори до Верховної Ради України відбувалися на початку червня 2026 року, найбільшу підтримку виборців отримала б потенційна партія Валерія Залужного – за вказану партію проголосували б 12,0% серед усіх опитаних та 15,7% серед респондентів, які взяли б участь у голосуванні та визначилися зі своїм вибором. Незначно відстають від лідера партійного електорального рейтингу умовний «Блок Володимира Зеленського» (10,8% серед усіх опитаних і 14,1% серед тих, хто взяв би участь у голосуванні та визначився зі своїм вибором); потенційна партія Кирила Буданова (відповідно 9,7% і 12,7%) та партія «Європейська Солідарність» (відповідно 9,3% і 12,1%). Ще три політичні партії отримали б підтримку понад 5% від усіх опитаних – «Розумна політика» (8,0% від усіх опитаних і 10,4% серед тих, хто взяв би участь у голосуванні та визначився зі своїм вибором); «Третя Штурмова» (відповідно 7,3% і 9,5%) і «Азов» (5,0% і 6,5%).

7. Результати опитування свідчать про відсутність серед громадян України переважаючої точки зору щодо мінімально прийнятних умов завершення російсько-української війни. Для понад третини опитаних (35,4%) мінімально прийнятним для України сценарієм було б лише повне відновлення контролю України над усіма територіями в межах кордонів 1991 року. 27,8% респондентів вважають, що для України було б мінімально прийнятним припинення бойових дій на теперішній лінії фронту, але без визнання окупованих територій частиною Росії. Для 16,4% респондентів мінімально прийнятним було б припинення бойових дій за умови відновлення контролю України над територіями, окупованими після 24 лютого 2022 року. Водночас для 12,8% прийнятною була б мирна угода, яка передбачала б повне виведення Україною своїх військ з Донецької області, але без офіційного визнання окупованих територій частиною Росії та за умови надання Україні гарантій безпеки з боку США та Європи.

Коментар щодо доцільності проведення опитувань громадської думки під час війни:

Актуальність і доцільність отримання соціологічних даних про стан суспільних настроїв у воєнний час є не меншою, ніж у мирний період, — навпаки, вони набувають навіть більшого значення для розуміння процесів, що відбуваються в державі, та для ухвалення обґрунтованих управлінських рішень. Водночас необхідно враховувати низку специфічних чинників, які впливають на організацію та результати опитувань громадської думки: масштабні міграційні переміщення населення; обмежену досяжність населення територій, які перебувають у зоні бойових дій; нижчу готовність до участі в опитуваннях серед респондентів із позицією, відмінною від домінантних суспільно-політичних поглядів; можливу нещирість респондентів чи надання частиною з них суспільно очікуваних відповідей.

Такі обставини можуть зумовлювати певне зниження репрезентативності вибірок і зростання як випадкових, так і систематичних похибок. Проте навіть за наявності цих факторів результати опитувань, проведених із дотриманням принципів вибіркового спостереження, процедур контролю якості польових робіт, зберігають задовільну надійність і аналітичну цінність. У ситуації воєнного часу, коли достовірна рамка генеральної сукупності відсутня або недоступна, генерація випадкових номерів мобільних телефонів (RDD) є одним із обґрунтованих та практично реалізованих методів отримання репрезентативних даних, які дозволяють робити достовірні висновки про основні тенденції в настроях населення, відстежувати динаміку громадської думки та забезпечують достатній рівень репрезентативності для формування обґрунтованих соціально-політичних оцінок.

Звіт з результатами опитування у форматі .pdf можна скачати тут.

З повагою,
Прес-служба Дослідницької компанії «Соціополіс»
тел. (044) 360-96-49